Перевал Дятлова: єдиний вцілілий "дятлівець" заявив про зниклі докази, які могли розкрити правду
Цю версію підтверджує один із приватних детективів, який займався розслідуванням справи, а також десятий "дятловець" – Юрій Юдін, який бачив зниклі докази на власні очі.
Мережа таборів ГУЛАГу Івдельлаг була заснована на початку 50-х років і розташована на великій частині Сибіру. Один із таких таборів – Ушма – знаходився всього за 37 кілометрів від перевалу Дятлова.
В’язні, що втекли
Ймовірно, що з табору втекла група ув’язнених, на розшук якої було відправлено радянських військових. Не виключено, що як орієнтування на втікачів вони мали розпливчасту інформацію про тих, кого потрібно було затримати і повернути в Ушму.
Тому коли військові натрапили в горах на групу "дятлівців", не виключено, що вони прийняли їх за втікачів і спробували затримати, мабуть, із застосуванням сили. Коли ж "дятлівці", які нічого не розуміють, почали чинити опір, їх могли вбити.
Формально, жодних історичних доказів, що підтверджують втечу ув’язнених наприкінці 1958 або на початку 1959 років не існує, але є не один приклад, коли пошуки в’язнів, що втікали, тривали місяцями і роками. До того ж не виключено, що втеча з табору взагалі офіційно не фіксувалася, адже там могли містити так званих "ворогів народу", для яких у "рад" не існувало закону.
Можна також припустити, що "дятлівці" стали жертвами не військових, а самих втікачів з табору, які вирішили позбутися небажаних свідків своєї втечі.
Зниклі докази
Підтвердженням версії про причетність військових чи в’язнів могли стати онучі – широкі прямокутні шматки тканини, що обмотувалися навколо ступні. Їх використовували як військові, і в’язні таборів. І саме їх було знайдено на місці загибелі "дятлівців", хоча ніхто з туристів їх не використав.
Десятий "дятловець" Юрій Юдін, який через проблеми зі здоров’ям зійшов із фатального маршруту, розповів, що після того, як загиблих туристів знайшли, його привезли до Івделя, де знаходилися всі знайдені речі туристів.
Він стверджує, що серед усіх речей одразу звернув увагу на онучі, якими ніхто не користувався і сказав про них слідчому Леву Іванову, але той навіть не записав це до протоколу.
"Звідки вона там могла взятися? А в травні начальник пошуку полковник Артюков знайшов у яру, де було виявлено останні чотири трупи, другу обмотку. І навіть дав тривожну радіограму, в якій вказав - "присутність цієї обмотки мені незрозуміла", - розповідав Юдін російським ЗМІ.
Він також зазначив, що коли було знайдено тіла останніх "дятлівців", справа вже розслідувалася в атмосфері таємності, тому її навіть ніхто не покликав на упізнання загиблих.
"Ніхто з нас довго не знав, що останні знайдені мали сильні травми. Мені самому стало про це відомо лише через 40 років, коли мене за протекцією допустили до кримінальної справи. Цих чотирьох хлопців ховали в максимально закритій обстановці. В інституті засекретили похорон. Тільки родичі були на цвинтарі», – згадував Юдін.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
Распечатать
