Санкції обвалили експорт російських алмазів до мінімуму за 10 років

Про це пишуть росЗМІ. За офіційними даними Кімберлійського процесу, протягом 2024 року Росія експортувала лише 30,37 млн карат алмазів, що на 6,27% менше, ніж у 2023-му.
Це найнижчий показник з 2015 року, коли були введені перші санкції за анексію Криму. Для порівняння, у довоєнному 2021 році обсяг експорту становив 48,6 млн карат – фактично на 60% більше, ніж у 2024-му.
У грошовому вираженні падіння виявилося ще драматичнішим, а саме на 28,6% – до $2,62 млрд. Однією з причин став обвал цін на російські алмази: середня ціна за карат впала на 24% – з $113,7 до $86,36. Водночас середньосвітові ціни знизилися лише на 10,27%. Падіння поставок і цін призвело до скорочення частки Росії у світовому експорті алмазів:
у натуральному вираженні – збереглася на рівні 11%;у грошовому еквіваленті – знизилася з 10% до 9%.Росія довго залишалася провідним видобувачем алмазів у світі, забезпечивши у 2024 році 32% глобального видобутку дорогоцінного каміння. Найбільший у світі виробник алмазів – російська держкорпорація "Алроса" стала однією з головних жертв санкцій.
Компанія опинилася під обмеженнями США ще у 2022 році, а в 2024-му країни G7 запровадили ембарго на імпорт російських алмазів, включаючи заборону на їх постачання через треті країни. Такі обмеження призвели до глибокої кризи в компанії:
нереалізована продукція на складах – $1,3 млрд;запаси алмазів зросли на 45,3 млрд рублів – у 1,5 рази;втрати виручки – 26%;падіння чистого прибутку – у 4,4 рази, до 19,3 млрд руб.;чистий збиток у другому півріччі — 17,3 млрд руб.;зростання чистого боргу — до 107,9 млрд руб.На тлі цих викликів "Алроса" вже оголосила про наміри призупинити розробку найменш прибуткових родовищ і скоротити частину персоналу. За словами гендиректора компанії Павла Мариничева, компанія перебуває у "непростому стані" і змушена вдаватися до "оптимізаційних заходів".
Распечатать