"Не зважають на втрати": Бутусов проаналізував тактику ПВК "Вагнер" під Бахмутом і Соледаром
Відповідну посаду Бутусов розмістив у своєму Facebook.
За його словами, кількість атак "вагнерівців" зростає, і вони час від часу досягають результатів. В основі тактики, як вважає Бутусов, лежить принцип штурму не зважаючи на втрати. Тим більше, що браку в живій силі у ЧВК не відчувають: за даними російських ЗМІ, до лав найманців завербовано вже понад 20 тисяч ув’язнених.
"Вагнерівці" під час служби не турбують владу відеозверненнями, а загибель тисяч "вагнерівців" не має жодного значення для російського суспільства", - пише Бутусов.
При цьому у ПВК існує свій алгоритм навчання мобілізованих, який побудований не на підвищенні рівня підготовки (це майже неможливо зробити за обмежених термінів на навчання), а на модернізації системи управління боєм.
У розпорядженні ЗСУ є дані, як у "Вагнера" планують штурмові операції. Командири малюють план наступу у звичайній навігаційній програмі. Настаючих поділяють на штурмові групи, кожна з яких має свій маршрут і завдання, які теж прописані в навігаторі. Таким чином, з шляху не зіб’ються навіть непідготовлені бійці.
Рух груп контролюють безпілотники, і штаб операції отримує всі дані в режимі онлайн - у тому числі про ситуацію на об’єкті атаки. І за потреби групи отримують команди на зупинку чи рух.
"Причому навіть потрапивши під прицільний вогонь, штурмові групи без команди не йдуть, самостійний відхід дозволяється лише пораненим. Самовільний догляд без команди або без поранення карають розстрілом на місці", - пише Бутусов.
Атакуючих підтримують вогнем не лише артилерійські гармати, а й дрони "Ланцет". Також велику роль відіграє симбіоз автоматичних гранатометів та мінометів: використовуючи його, "вагнерівці" періодично захоплювали позиції ЗСУ навіть без важкої артилерії.
Бронетехніка рухається на відстані і підтримує вогнем, оскільки в ПВК її бережуть, на відміну від людей.
Сама атака ведеться часто у світлий час доби. Від рубежу атаки, до якого йде потайливий рух, противник намагається добігти до українських окопів і закріпитися в них. Наступ супроводжується мінометним обстрілом, що коригується через дрон. А якщо місцевість дозволяє підійти ближче, то окопи можуть спробувати брати без артилерії з наскоку.
Бутусов вважає, що важливим елементом цієї тактики є високі втрати атакуючих, оскільки відступ "у багатьох випадках не передбачений" і "зеків" поки що вдається вербувати у великих кількостях".
Але є й інші складові, що дають результат.
По-перше, постійний тиск на обраних напрямках та регулярна розвідка боєм малими групами, яка виявляє вогневі точки ЗСУ. Після цього сили концентруються на ділянці, де оборона слабша, і починається основна атака.
По-друге, планування з реальних можливостей особового складу з максимальним спрощенням завдань.
По-третє, контроль повітря за перебігом операції. І швидка концентрація сил у тому напрямі, де намітився успіх.
"Командування ПВК планує бойові дії виходячи з реальних можливостей свого особового складу. Завдання ставляться максимально примітивні. Для досягнення мети концентрується багато штурмових груп, атаки можуть робити незважаючи на втрати тривалого періоду. Велика увага приділяється аеророзвідці та точному вогневому ураженню. Ураження дронів означає втрату ефективного. управління штурмовими групами. Управління цілеспрямоване. У разі досягнення мети "вагнерівці" швидко підтягують на об’єкт атаки сили для закріплення, розгортають розвідку, дрони, якщо контратака проводиться через тривалий час, противник завдає вогневої поразки з коригуванням значної кількості вогневих засобів", - пише Бутус. .
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
