Стаття Медведчука: навіщо нагадує зрадник про себе
Стаття Медведчука – спроба зрадника та політичного підонку повернутися до інформаційно-політичного простору. Він насамперед відпрацьовує свої борги Путіну. І це не просто 30 срібняків, скоріше це 300 мільйонів срібняків у валюті, що конвертується, в обмін за зраду. Він їх отримав ще до початку Великої війни, але відпрацьовувати треба і зараз. Вся ця стаття – це трансляція путінських наративів, пропагандистської міфології про Україну. Не здивуюся, якщо цю статтю писали ті самі автори, які готували торішні статті для Путіна та Д. Медведєва, лише редагування від Медведчука та його помічників. Все це пропагандистське марення є зайвим свідченням неадекватності уявлень Медведчука та його кремлівських господарів про Україну.
Це також спроба вплинути на українське суспільство інформаційно-пропагандистськими методами, хоча б зайти із заднього інформаційного двору (через телеграм-канали, соцмережі тощо). Знову фейки про мир на путінських умовах. Вони не можуть перемогти Україну на полі бою, тож намагаються нас послабити інформаційно та політично, знову посварити між собою. Але для цього використовуються риторика та аргументи, які не спрацювали раніше (і до 24 лютого 2022 р., і одразу після прямого російського нападу), а тим більше не спрацюють зараз. Сьогодні навіть значна частина людей, які підтримували ОПЗЖ до нинішньої великої війни, бачать, що війна та смерть ідуть від Росії. І ненависть до путіна та Росії – це головна українська емоція зараз.
Ця стаття Медведчука ще й його особиста спроба повернутись до великої політики. Але він досі не може зрозуміти, що внаслідок цієї війни він не має майбутнього в Україні, ані політичного, ані особистого, ну хіба що за ґратами в українській в’язниці. До речі, судову справу проти медведчука щодо державної зради треба обов’язково довести до судового вироку. Це вже питання принципу.
Максимум на що здатний медведчук зараз – створити якийсь уявний емігрантський рух проти України, ще один псевдо-уряд "у вигнанні" (цей російський термін буде доречнішим для таких як медведчук). Це спосіб отримати додаткові кремлівські засоби подальшого існування. І конкурувати він зможе тільки з януковичем та рештою гоп-компанією політичних лузерів-утікачів. Разом із януковичем медведчук та інші подібні персонажі – це політичні мерці, армія політичних зомбі у служінні кривавому путінському режиму.
Розвідка Британії про перестановки в армії РФ: суттєва зміна підходу до війни