Назвав дружиною на "Азовсталі": 20-річна волонтерка розповіла про полон коханого-захисника Маріуполя
Її коханий Вадим Китар із позивним "Штайнер" у складі бригади полку "Азов" захищав Маріуполь і в підвалах металургійного комбінату "Азовсталь" вже назвав її дружиною.
Про це дівчина розповіла виданню ZN. До 24 лютого 2022 року вона працювала у театральній студії, навчалася в університеті культури, а Вадим зрідка приїжджав до Києва з Донбасу, де воював за звільнення регіону від Росії.
"Одного разу ми зустрілися у колі спільних друзів. Почали спілкуватися. Це було за місяць до повномасштабного вторгнення – тоді ми стали розуміти, що подобаємося один одному. Так народилися і почали розвиватися наші стосунки", – згадує Катерина.
Вона каже, що Вадим цілком був захоплений військовим ремеслом, відстоював переконання патріотичного руху, побратими були для нього не просто друзями, а справжньою родиною. Коли сталося вторгнення, він негайно вирушив виконувати бойове завдання до Маріуполя, де залишався аж до блокади та окупації міста.
У березні Катерина втратила зв’язок із Вадимом на п’ять днів, які здавалися вічністю. Вже із підземних укриттів "Азовсталі" він подзвонив їй і сказав головні слова.
"Штайнер" мені каже: "Кать, ти дружина моя". Я говорю: "В сенсі?". Він упевнений: "Ну отак". Я відповідаю: "Ну тоді моє "так" тобі українською". Він просто прийшов у моє життя з найголовнішим, що має, – своїм серцем, і сказав: "Я твій. Я тобі. Я тебе люблю", – розповідає дівчина.
Після виходу бійців та здачі в полон російським військам її захисник не дзвонить і не пише вже 10 місяців. Єдине, що дозволило Катерині переконатися, що її хлопець живий, це сюжет пропагандистської передачі на одному з федеральних каналів РФ.
"Хоч мені було морально важко його побачити там, але все ж таки я була щаслива, що він живий, що жива моя надія. Найбільше мені хочеться повернути його і його побратимів додому. Вони заслуговують на це. Їхня робота, досвід у цьому всьому – це неймовірні люди. Потрібно боротися за них і повертати!" – сказала вона.
У перші тижні після початку великої війни Катерина Турчанова (чесно зізнається) впала у відчай, втратила себе. Її будинок в Ірпені під Києвом було спалено вщент окупантами. Однак оскільки не лише Вадим пішов захищати Україну, а й більшість її друзів, вона зрозуміла, що треба брати себе в руки та допомагати.
"Я не можу називати себе волонтером, тому що для мене волонтери – це люди, які їздять у зону бойових дій, розвозять необхідну допомогу, а я сиджу в відносно спокійному місті. Я працюю сама, і незнайомі люди, які оточують мене, відправляють донати, допомагають швидко їх закривати. Незнайомі мені люди можуть просто написати: "У мене є спальник" або "Є зайвий тепловізор", "Є термобілизна". Так ми з кожного потроху збираємо посилки. За цей час ми відправили величезну кількість допомоги просто завдяки силі соціальних мереж", – пояснила Катерина.
Зараз вона працює в мілітарному ком’юніті Company Group Team, яке складається з ветеранів та чинних військовослужбовців. Вони виявляють актуальні потреби захисників в одязі, екіпіруванні та інших атрибутах військового спорядження, після чого створюють для них найкраще.
ЗМІ: Викрито головного адміна скандального телеграм-каналу «Джокер», який пов’язують із Корбаном
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
