Китай намагається обміняти Україну на Тайвань, маніпулюючи питаннями збройної підтримки
Зважаючи на масштаби обговорення цієї теми у світових та українських ЗМІ, це виглядає як важливий елемент дипломатичної гри офіційного Пекіна, яка переслідує виключно китайські інтереси.
Мирний план Китай виявився "пустушкою" - світ його не підтримав
Слід згадати, що пафосно розпіарений мирний план Китаю виявився, як і прогнозувало наше видання, лише декларацією про наміри без конкретних механізмів реалізації його пунктів. Лише деякі країни, які різними чином залежать від Росії, такі як Білорусь, Угорщина, Казахстан, публічно підтримали китайський мирний план, спекулюючи на "миротворчій" тематиці. Країни Заходу очікувано цей план розкритикували, адже офіційний Пекін навіть не наважився назвати війну в Україні "війною", використовуючи традиційну для себе назву "криза". Тому Китай продовжує привертати себе увагу педалюванням теми Тайваню у питаннях можливої допомоги Росії.
Китай намагається шантажувати світ "тайванським питанням"
Так, новий глава міністерства закордонних справ Китаю Цінь Ган, колишній посол КНР у США, відкрито почав порівнювати Тайвань та Україну, критикуючи американську військову допомогу обом країнам: "Чому США просять Китай не надавати зброю Росії, тоді як самі продовжують продавати зброю Тайваню?" Також з його боку прозвучали нічим не обґрунтовані звинувачення у затягуванні війни на адресу США: "Зусилля мирних переговорів неодноразово підривалися. Здається, невидима рука підштовхує до затягування та ескалації конфлікту та використовує українську кризу для обслуговування певної геополітичної програми". Ще раніше китайський міністр заявляв, що "Тайвань – це червона лінія, яку не можна перетинати китайсько-американським відносинам".
Китай постає перед дилемою – підтримувати Росію або втратити відносини із Заходом та США
Отже, китайське керівництво намагається поставити Захід, і в першу чергу США перед помилковим вибором: кого підтримувати далі – Україну чи Тайвань. Проте американська та західна дипломатія – самі майстри ставити своїх опонентів перед складним вибором. У цьому випадку перед Китаєм постає досить очевидна дилема – допомагати Росії у злочинній війні, що засуджується більшістю цивілізованого світу, чи зберегти нормальні взаємовигідні відносини із Заходом та США? Варто нагадати, що економіка Китаю складна та орієнтована на експорт, великі ринки збуту – саме Європа та США, причому вони купують китайські товари, а не ресурси. Тому при закритті цих ринків, введенні санкцій та інших обмежень тисячі китайських підприємств із сотнями мільйонів працівників опиняться перед загрозою закриття, а на саму економіку Китаю чекатиме масштабна і дуже небезпечна криза, яка може зруйнувати всю могутність, накопичену за останні 30 років успішного розвитку. Все це буде наслідком помилкового рішення щодо військової підтримки Росії.
Водночас, вигода від публічної підтримки Кремля збройними постачаннями навряд чи буде значною. Гроші за постачання Росії військової техніки чи боєприпасів жодним чином не перекриють економічні втрати від економічного розриву з Європою та США. З іншого боку, Китай сам гостро потребує запасів озброєнь, маючи серед можливих противників мільярдну ядерну Індію та великі кордони з Росією, до якої Пекін має історичні територіальні претензії. По-друге, Китай потенційно готує військове вторгнення до Тайваню, що буде вкрай складною операцією. Ну і по-третє, Китай готується протистояти найпотужнішій армії та економіці світу, яку представляють Сполучені Штати Америки. У разі спроб вторгнення на Тайвань Пекіну протистоятиме "далекосхідне НАТО" у складі щонайменше самого Тайваню, Японії, Південної Кореї, Філіппін, Австралії та Нової Зеландії, очолюватимуть які США власною персоною.
Російські невдачі в Україні стримують Китай
Тому потрібно звернути увагу на свіжу доповідь директора Національної розвідки США Евріл Гейнс, в якій констатується, що влада Китаю поки не хоче виникнення збройного конфлікту навколо Тайваню, адже це матиме фатальні наслідки для країни. Також необхідно враховувати думку чинного глави ЦРУ США Вільяма Бернса, який вважає, що китайське керівництво вражене провалами російської армії у війні в Україні та ретельно вивчає помилки свого північного сусіда. Невипадково у своїй риториці офіційний Пекін продовжує мати надію на "мирне возз’єднання з Тайванем" у майбутньому. Тому американська збройна підтримка України, на думку Бернса, утримує Китай від воєнних дій проти Тайваню найближчим часом.
Отже, зараз Китай опинився у пастці власної риторики – він не може визнати Крим російським та легітимізувати порушення територіальної цілісності України, адже таким же чином Тайвань може провести референдум про незалежність чи (теоретично) приєднання до США у статусі неінкорпорованих територій, тобто під повним захистом США, але без громадянства. Фактично для продовження мрій про возз’єднання з Тайванем Китай має наполягати на відновленні територіальної цілісності України, включаючи Крим та Донбас, а будь-які спроби допомогти Росії зброєю зроблять шанси мирно повернути Тайвань мінімальними. Це залишить їм тільки опцію військового вторгнення на острів, що у разі військової підтримки від США зможе не лише обернутися невдачею, а й загрожувати крахом усієї могутності Китаю.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили